Сприйняття кольору

Колір — це найпотужніша зброя в арсеналі художників, дизайнерів та іншої нечисті. Але як саме кольори діють на людей? І чи є той самий ідеальний колір?

Бажання написати цю статтю виникло після дискусії з програмістом, який вперто мені доводив, що люди сприймають кольори однаково: червоний — небезпека, заборона; зелений — життя, свіжість і т. д. Звичайно, є певні усталені бачення та сприйняття кольорів, але це дуже узагальнено.

На сприйняття кольору впливає твій рід занять, професія, хоббі. Наприклад, водії сприймають кольори, відштовхуючись від правил дорожнього руху; продавці асоціюють певні кольори з товарами, які їх оточують, і ділять кольори залежно від особистого сприйняття на приємні / цікаві і неулюблені; у лікарів сприйняття кольору переплітається з різними хворобами; хіміки сприймають кольори під впливом речовин, з якими працюють…

Також важливу роль відіграє національна приналежність: у Китаї колір печалі — білий, тоді як в Україні — чорний… і таких відмінностей цілий вагон.

Вирішальним фактором, на мою думку, є попередній досвід. Тобто люди сприймають кольори не об’єктивно, а суб’єктивно, накладаючи на них свої спогади з дитинства, юності, переносять на них емоції з подій, де їм траплявся цей колір, будують унікальні асоціативні ряди, переживають зовсім нестандартні емоції як реакцію на певний колір.

Так, є узагальнене значення кольорів, що значно полегшує нам життя, але сказати, що ось на цей колір люди будуть реагувати саме так, а ніяк інакше — неможливо, тому і доводиться відповідно до ситуації, потреби, завдань і аудиторії використовувати зовсім інші прийоми та підходи для досягнення однієї цілі. Така собі емпірична кольорова теорія.