Веб-дизайн, розробники та замовники
- 20 Серпня 2013
- Serhiy Lavrynenko
- Дизайн
- Менеджмент
- 3946
Про зростання українського інтернет-ринку не писав хіба що лінивий. Кожне онлайн-видання наводить свої космічні цифри з дев'ятьма нулями, ілюструючи тенденцію зміни кількості замовлених через інтернет товарів. Кількість українських інтернет-користувачів вже майже перевалила за половину населення країни, а соціальними мережами користується вже кожен 5-тий українець. Бізнес-сегмент теж не відстає: не мати сайту компанії, або хоча б сторінки в онлайн-каталозі вже вважається поганим тоном. Акціонерні товариства взагалі забов'язані законом мати власні веб-сторінки в інтернеті.
В той час як Україна переживає справжній інтернет-бум, все більшої популярності набуває ринок веб-дизайну. З кожним роком кількість веб-студій росте як гриби після дощу. Згідно з теорією конкуренції це доволі позитивний момент, який руйнує монополію іменитих розробників та дає можливість навіть найменшій компанії дозволити собі власний сайт.
Проте, як це часто трапляється на молодих ринках, замість економічного тріумфу всі отримали тотальний хаос. Тепер будь-який студент, маючи комп’ютер, інтернет та голову на плечах, може займатись створенням сайтів. На піратських файлових обмінниках без проблем можна завантажити вкрадений шаблон, встановити логотип замовника та підключити до безкоштовної CMS. Замовник залишається задоволений, оскільки естетичний рівень виконання і тим паче, авторські права, його не цікавлять, коли вартість роботи в кілька разів менша за середню пропозицію на ринку.
Якщо проаналізувати результати Гугла по запиту «розробка сайтів», то ми побачимо, що не менше половини всіх пропозицій, це студентські веб-студії на крадених шаблонах. Конкурувати з ними професійні компанії звісно не можуть, оскільки, мають зовсім інший підхід до ціноутворення (про який ми поговоримо в одній з наступних статей). Тому виникає досить цікава ситуація...
Дуже узагальнено, всі замовники поділяються на два типи: перші — ті, хто знають чого хочуть і тому готові платити великі гроші; другі — ті, кого результат не дуже хвилює, головне щоб була нижчою вартість. Змагатись за другу категорію замовника немає сенсу, оскільки зменшити ціну до рівня "студентів" все-одно не вийде, а час, витрачений на переконання потенційного клієнта в перевагах професійної розробки, в більшості випадків себе не виправдовує. Тому, залишається лише перша категорія.
Однак, веб-дизайн — це не торгівля і принцип "більше значить краще" тут не працює. Якщо є клієнт, який апріорі готовий платити більше, навіщо пропонувати йому меншу вартість? Для того, щоб компенсувати недостачу "масового" клієнта, професійні компанії змушені збільшувати вартість тим замовникам, які цінують якісне виконання. Такий собі економічний парадокс.
Підсумуємо. Ринок українського веб-дизайну зараз переживає свої ненайкращі часи. Робити роботу якісно і дешево, на жаль, не вийде. Тому, хотілося б звернутись до сумлінного клієнта: все в ваших руках! Ви обираєте з ким працювати. Пам'ятайте — обираючи співпрацю зі "студентами", ви створюєте ще більшу цінову прірву між якістю і лайном.